Друковані матеріали. Виступи у "Літературно-методичному клубі вчителів зарубіжної літератури"

                                                   

                                                                                         

Панорама

уроків із зарубіжної літератури

Слово бажає бути почутим...

Михайло Бахтін

(друковані матеріали)

"ЧОМУ?"

щодо інтерпретації авторського задуму

Молодість має свій кінець

за есе Д. Джойса «Джакомо Джойс»

 

1. Визначте семантичні центри в есе                               (він і вона)

2. Визначте час в есе  

           (теперішній час і майбутнє)

3. Якою ми бачимо  героїню в теперішньому?

("...в рамці важкого запашного хутра...рухи сором1язливі та нервові...носить пенсне...коротка мова...короткий смішок...короткий покліп повік")

4. Які спогади героя про героїню?

           ("...молода шляхетна особа")

         - Яка художня деталь це розкриває, про що це нам говорить? (Почерк)

ГЕРОЙ - УЧИТЕЛЬ

5. Розглянемо просторові стосунки «він – вона»:

("...підіймаюся на легкій хвилі прохолодної розмови..."

УЧИТЕЛЬ - УЧЕНИЦЯ

6. Що зменшує цю відстань?

( образ кохання «… пекуча голка погляду тремтить

та жалить   з фіолетових зіниць»)

7. Розглянемо просторові стосунки «він-вона» в теперішньому часі

( сходи, замок «дехто внизу»; герой – «хто?»,

«дехто» - чужий, незнайомець; героїня – пані)

пані

 ⇅ 

дехто

8. Що відчуває герой в світі героїні? Чому?

(пустка – пустка душі героя?)

9. З якого світу героїня?

(«… виплекана добором родових шлюбів.. визріла в теплиці замкнутості її раси… фальшива посмішка… фальшиве всміхнене лице… жовчий сарказм… мертвота очей…»  Але для героя «…тендітний подарунок… тендітна дарувальниця… тендітне блакитновенне  дитя»)

10. Чому народжується в героя асоціація з повіями в місті Падуя? Що це символізує для героя?

(«…темне жадання… темна любов»)

11. Чому темна любов?

(учитель  -  учениця)

12. Ким бачить герой свою ученицю?

(«… витончені стрункі стегна… ніжна шийка… довершеної форми череп… круглі кульки колін»  - жінка)

13. Як відчуває себе герой? Чому?

(«… розіп’ятий коханням… хворе серце»)

14. Як розвиваються стосунки «він – вона»?

(«…опівночі… всю дорогу… ніжні слова»)

15. Поясніть застереження «Обережніше, Джеймі. Чи ти ніколи не ходив… вихлюпуючи інше ім’я?»

(постійна закоханість?)

16. Зачитайте «потік свідомості» про кладовище в Трієсті. Що оточує героя?

(світ героїні: від початку – родина – походження,

до кінця «могила її народу і її власна...»)

         - Що породжує в героєві «тиша безнадії»?

(«… не помирай!»)

17. Коли настає  остаточна рівність в просторі «він – вона»

(момент близькості «…вона підіймає руки… присувається спиною до мене… дотик, дотик…»)

  герой  ⇆ героїня

18. Як характеризує близькість герой?

(«…колісниця» - екстаз)

19. На мить герой знову опиняється в теперішньому часі. Чому він бачить лише «витончені бронзового кольору черевички…»?

(героїня в його очах – «… в неволі птиця» - леді)

20. Що протиставляє теперішньому світу героїні герой? Чому?

(ранок в Трієсті. Справжнє життя? В цьому життя вона «розсудлива незайманиця» - стосується внутрішнього світу? Чистого, наївного?)

21. З ким порівнює герой героїню? Чому?

( Беатріче – ідеал жінки справжнього кохання)

22. Знайдіть «потік свідомості», який розкриває силу кохання героя.

( Епізод хвороби героїні «… прооперована», близькість

«… її очі випили мої думки..»)

23. Коли порушується рівність «він – вона»?

(«… поглянувши та відвівши геть свої чорні василіскові очі»)

         - Чому василіскові очі?

(ті, що вбивають)

24. Поясніть асоціацію героя «Вони постеляють мені під ноги килими для Сина Чоловічого».

(шлях до смерті кохання? «Холодно вітає і йде вгору сходами, виплескуючи… агатовий відвар своєї злості»)

25.  Поясніть заключну асоціацію героя «Молодість має свій кінець»?

         - Чого більше не буде у героя?

(кохання до героїні)

         - Що залишається герою?

(писати про кохання)

26. Чому есе закінчується «шекспірівською» асоціацією?

(гімн вічному, хоча й скінченому коханню ?  Коханню без «парасольки»)

Десять «Чому?» до запитання:

Яким я маю бути, або 

незвичайна історія 

про звичайного хлопчика з 

       бляшанки в повісті         

Крістіан Нестлінгер 

«Конрад, або дитина з 

бляшанки»

¯    Чому дитина з бляшанки потрапила саме до пані Берти Бартолотті?

- Чому  фабрика з випуску «товару у 

бездоганному вигляді» транспортує дітей 

у бляшанці?

(Слід запропонувати учням скласти асоціативну павутинку зі словом 

«БЛЯШАНКА», порівняти російський переклад твору «Конрад, или 

ребёнок из консервной банки», робота 

допоможе вийти на наступні смисли:

📌Дитина з бляшанки – абсолютно буденна річ у суспільстві, змальованому в повісті;

📌Дитина – товар, який можна надати для користування

  "Звертаємо Вашу увагу на те, що фабричні діти в усіх випадках 

довіку залишаються власністю підприємства, і воно надає їх батькам тільки в позику, як телефонні апарати, щоб вони вирощували їх і користувалися ними"

📌Дитина – носій запрограмованої (вивченої) моделі поведінки

📌Простір обмежений, замкнений

- Чому дитина з бляшанки має бездоганні характер і модель поведінки?

(Дитина – «гвинтик» певної системи, яку легко контролювати 

й керувати нею: «Ану віддавайте хлопця! Він належить мені, ви 

не маєте ніякого права на нього!.. Ми замовляли слухняну дитину!»… « Конрад похитав головою і пояснив, що йому від цукерка тяжко не в животі, 

а на душі, оскільки їсти цукерки перед сном заборонено. 

Йому, сказав він, завжди тяжко від того, що заборонене. 

Це в нього закладено. Він сумно сказав, що досі завжди пишався, 

коли після порушення заборони йому було тяжко, бо це один із найважливіших навчальних предметів, які вони проходять у відділі остаточної обробки.

— Це зветься «почуттям провини», — пояснив Конрад, — і готові вже діти, які цього не засвоїли, взагалі не виходять з фабрики.)

- Чому форма фабричної бригади, листи, а також машина мають блакитний колір?

(Пропоную випереджальне завдання групі учнів: дослідити символіку кольору:

📌Синім зображають: предмети культу богів в Єгипті, Давній Греції 1 Римі 

(Зевс, Гера, Юпітер, Юнона);

📌У Псевдо-Діонісія синій означає недосяжні таємниці.

📌Негативна символіка синього виходить з близькості цього кольору до 

черного, тобто  кольору смерті та зла. Крім цього, синій — антипод

 червоного і жовтого, символів життя, радості й цвітіння. 

Трансцендентність демонічних сил й самої смерті  також породжує негативну символіку синього.

📌У Китаю цей колір злобливих демонічних створінь (Міфы давнього Китаю), 

в Японії — колір злодіїв и дияволиць (театр Кабуки).

📌У мусульманскій Індії — колір печалі, трауру

📌Символіка блакитного у наш час  то сумнівна, то відверто негативна. Дуже 

часто цим кольором  визначають сентиментальність, еротизм, маніловщину 

(марні мрії), легковажність та безпроблемність (в найгіршому сенсі), 

міщанство.

📌У народній символіці Центральної Європи  синій вважається кольором 

вірности, але  в той же час і кольором таємничості (казка «Синій колір»), 

омани й невпевненості («синій туман», «говорить до синевы», «поездка в 

голубую даль»)

- Чому Конрадові не сподобалося вбрання, придбане  пані 

Бертою? Як жінка пояснила свій вибір?

      

(— Я довго дивився у вікно і бачив багато дітей, між ними й хлопчиків мого ВІКУ, і вони були вбрані зовсім інакше.

      — У що ж вони були вбрані?

      — У ясно-сірі штани, картаті або смугасті сорочки й сині або темно-руді курточки.

      — Це тому, що люди страшенно нудні, — сказала пані Бартолотті. — Тому, що вони не мають фантазії і завжди всі хочуть того самого, не зважуються на щось інше!)

- Чому аптекар пан Егон захотів стати батьком Конрада?

(...на стільці перед телевізором пан Егон побачив Конрада в блакитній 

шапочці з золотим дзвоником. Очі в нього були широко розплющені,

 рот розтулений, вуха червоні, мов буряк, русяве волосся, що вибилося 

з-під шапочки, розкуйовджене, а вказівний палець правої руки 

притиснутий до кінчика носа. Надзвичайно вродлива, мила, беззахисна дитина… — Такого чудового хлопця я зроду не бачив! Якби всі діти були

 такі, я б давно завів собі сина чи дочку! Такий вихований, ласкавий, ґречний, 

чемний семирічний хлопчик — просто скарб!)

- Чому однокласники не полюбили Конрада? 

( Пропоную літературне дослідження)

Герой очима дорослих	Герой очима  дітей
Вчителька, пані Штайнц, щонайменше тричі за урок казала їм: «Беріть приклад з Конрада!»	А це їм не подобалось
І коли ніхто в класі не міг розв’язати задачу, пані Штайнц казала: «Конрад напевне її розв’яже!»	І Конрад справді розв’язував задачу. Це також дітям анітрохи не подобалося.
Конрад знав, як треба писати кожне  слово.  І писав дуже гарно, вмів, читаючи вголос, правильно ставити наголос у реченні,  не крутився на місці, ніколи не балакав  і не їв на уроках, не жував гумки, дивився тільки на пані Штайнц і уважно слухав її	Певна річ, це страшенно дратувало решту дітей.
Якби він хоч пас задніх на фізкультурі,  як часто буває з найкращими учнями.  Коли ж ні! Він єдиний у класі миттю спинався по канаті аж до самої стелі у спортивній залі й мав голос, про який учителька казала: «Ангельський голос, чистий, як дзвіночок, аж серце мліє,  як він заспіває!» Крім того, Конрад умів  так намалювати машину, що можна було розпізнати, якої вона марки.	— Нам ще бракувало такої цяці, — казали діти в класі. — Проклятий вискочень, де він узявся на нашу голову!

¯ Чому дітям не подобався такий досконалий учень, відмінник? 

На кого перетворила учителька школяра?

( «Конрад не знав, як поводитися з нормальними дітьми, і справді робив багато помилок»… А ще через три дні пані Штайнц зробила Конрада своїм заступником. Як тільки їй треба було кудись вийти, вона залишала 

Конрада біля свого столу, щоб він стежив за класом. Він

 мав пильнувати, щоб ніхто не підходив до відчиненого вікна, не виходив 

з класу, не розмовляв голосно й не зчиняв сварки з сусідами.

      Спершу діти не звертали уваги на Конрада, коли він сидів біля столу. 

Вони й до відчиненого вікна підходили, і сварилися, і виходили з класу, 

і розмовляли. Та як побачили, що Конрад записує всі їхні порушення, 

і як учителька потім почала карати за них, усі озлилися на Конрада 

і справді оточили його зневагою.)

- Чому  Кітті, єдина дитина, що підтримувала Конрада?

(«Але вона не могла пояснити дітям, де взявся Конрад і чому він такий став, тому вони й не вірили їй. І Кіті розуміла їх. Вона думала: «Якби я знала Конрада тільки зі школи, то також не любила б його».)

-Чи вдалося Конраду перевиховатися? 

- Чи залишився герой хлопчиком з бляшанки?

(Виходимо на ключове поняття уроку «ДИТИНА», складаємо асоціативну павутинку)

Матеріали до уроку

за новелою Рюноске Акутагава

«Павутинка»

Тема-запитання

Чи здатна лише одна чеснота відкрити ворота раю? (за новелою Рюноске Акутагава «Павутинка»)

Епіграфи до уроку

В одном мгновенье видеть вечность,
Огромный мир — в зерне песка,
В единой горсти — бесконечность
И небо — в чашечке цветка

                                               

Уильям Блейк

В зацветшей воде,
Мутной, подернутой ряской,
Где луна не гостит, -
"Там поселиться хочу!» -
Вот что кричит лягушка.

Древнеяпонская поэзия

Если б мог я найти путеводную нить,
Если б мог я надежду на рай сохранить, —
Не томился бы я в этой тесной темнице,
А спешил место жительства переменить!

Омар Хайям

Етап передрозуміння новели

Рюноске Акутагава «Павутинка»

📌Виразне читання притчі Ф. Достоєвського 

із роману «Брати Карамазови»

- Видишь, Алешечка, - нервно рассмеялась вдруг Грушенька,  обращаясь  к нему. - это я Ракитке похвалилась, что луковку подала, а тебе не  похвалюсь, я тебе с иной целью это скажу.

Это только басня, но она хорошая басня, я ее, еще дитей была, от моей Матрены, что   теперь у  меня  в  кухарках  служит, слышала. Видишь, как это: "Жила-была одна баба злющая-презлющая, и  померла. И не осталось после нее ни одной добродетели. Схватили ее черти и  кинули  в огненное озеро. А ангел-хранитель ее стоит да и думает: какую бы  мне  такую добродетель ее припомнить, чтобы богу сказать. Вспомнил и говорит богу: она, говорит, в огороде луковку выдернула и нищенке подала.

И отвечает  ему  бог: возьми ж ты, говорит, эту самую луковку, протяни ей в озеро, пусть ухватится и тянется, и коли вытянешь ее вон из озера, то пусть в рай идет, а оборвется луковка, то там и  оставаться  бабе,  где  теперь.  Побежал  ангел  к  бабе, протянул ей луковку: на, говорит, баба, схватись и  тянись,  И  стал  он  ее осторожно тянуть, и уж всю было вытянул, да грешники  прочие  в  озере,  как увидали, что ее тянут вон, и стали все за нее хвататься, чтоб и их вместе  с нею вытянули. А баба-то  была  злющая -презлющая,  и  почала  она  их  ногами брыкать: "Меня тянут, а не вас, моя луковка, а не ваша". Только что она  это выговорила, луковка-то и порвалась. И упала баба в  озеро  и  горит  по  сей день.

 А ангел заплакал  и  отошел".

    📌 Бесіда за прочитаним

§  Чому ангел-охоронець заступився за душу старої?

§  Розкрийте алегорію слова «цибулинка»

§  Доберіть слова-синоніми до алегоричного образу «цибулинка»

§  Чому «цибулинка» розірвалася?

§  Яка мораль притчі?

- Чому дія в новелі починається ранком? 

(Початок будь-яких  звершень, початок нового шляху тощо)

-  Чому жахливий розбійник Кандата не знищив маленького павучка? Що ним керує?

-  Чи можна вважати добром, чеснотою вчинок героя?

-  Чому Будда хоче врятувати душу Кандати?

-  Чому для спасіння грішника Будда обирає  нитку-павутинку?

-  Які алюзії виникають стосовно цього образу-символу?

(  Зображення павутини несе чимале смислове навантаження: виступає в образі рятувальної шляхопровідної  нитки або нитки людського життя)

-  Чому автор використовує в описі нитки-павутинки  епітет «срібна»?

-  Які алюзії виникають стосовно символіки кольору срібла? 

(Колір очищення, святості)

-  Чому автор постійно ототожнює нитку-павутинку з променем? Розкрийте алегорію образу-символу «промінь»

-  Чому грішника Кандату автор порівнює в Озері крові з жабкою, що ось-ось здохне? 

(Випереджальне завдання для учнів: розглянути символіку образу «жабка» в японській культурі)

   📌Довідка: Жабка - японський символ благополучного повернення додому з мандрівки, паломництва, поїдки . Забавні фігурки жабок в Японії дарують тим, хто вирушає в далеку дорогу.

📌Бесіда за епіграфом:

В зацветшей воде, 

Мутной, подернутой ряской, 

Где луна не гостит, - 

"Там поселиться хочу!» -

Вот что кричит лягушка.

-         Чи хотів Кандата потрапити до раю?

-         Чому сили покинули героя на півшляху?  Розкрийте семантику словосполучення «зупинитися на півдороги»

-         Чим є нитка-павутинка для Будди, героя, людини взагалі? Прослідкуйте позиції в тексті. 

Будда	Кандата	Людина
врятувати душу людини	вчіпитися	провідник до світла
	пролізти	дороговказ до справжніх людських чеснот
	вислизнути з пекла	дорога до бога
	дати драпака, щоб спекатися мук

-         Чому  у героя виявляється людський голос, коли він піднімається нагору?

-         Чому душі в пеклі мовчазні?

-         Чому нитка-павутинка з тріском лопається саме під героєм, а не під іншими грішними душами?

-         Чому автор залишає коротенький обривок  павутинки – вузького промінчика на беззоряному небі пекла?

-  Чому для Кандати не відкрилися ворота раю?

-         Чому у Ф. Достоєвського ангел-охоронець заплакав і відійшов, а в новелі  автор змальовує печаль на обличчі Будди?

-  Чому новела починається й закінчується майже однаковим описом раю? 

(Випереджальне завдання: дослідити символіку образу лотоса в японській культурі)

-  Чому історія про грішника Кандата 

закінчується в 

полудень?

Матеріали до уроку

за твором В. Винничука

«Місце для дракона»

Тема-цитата

    «Народженому в темряві і помирати в темряві легше…», або як залишитися драконом в повісті В. Винничука «Місце для дракона»

    «У тебе ж є крила!», або протистояння поета ненаситній юрбі в повісті В. Винничука «Місце для дракона»

    «Поети так тяжко вмирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні»

(у повісті В. Винничука «Місце для дракона»)

Тема-запитання

    Чому дракон повинен бути убитий? (Протистояння поета ненаситній юрбі в повісті В. Винничука «Місце для дракона»)

    Де ж знайти місце для дракона?

 (у повісті В. Винничука «Місце для 

дракона»)

Епіграфи до уроку

Не вбивайте своїх драконів.

 Ви загинете разом з ними!

Дракони, які грають у Драконів, - 

найнебезпечніші.

Чарівні історії – це більше,ніж правда:

не тому, що вони брешуть, 

буцімто дракони існують,

а тому, що стверджують, 

що дракона можливо перемогти

Декілька «чому» до запитання…

         - Чому князь зрадів появі дракона в державі?

        - Чому саме за героя треба віддати князівну?

-         - Чи схожий дракон на дракона? Чому ні?

         - Чому пустельник не хотів навчати грамоті дракона?

-    - Чому «…від краплі мудрості ситий довіку не будеш…», а «…від многої мудрості – много скорбі…», і «…хто примножує знання, примножує печаль…»?

- Чому людям потрібні дракони? 

(«За гріхи наші людські мусимо спокутувати, бо така воля господня…Де взяти ще стільки драконів, аби кожен з нас  мав кого розіп’ясти?..Боже! Пошли нам драконів)

        - Чому сам господь, за словами пустельника, не в змозі допомогти дракону?

-         - Поясніть смисл слів: «Який бог – така й правда». Чому пустельник  вжахнувся від своїх слів?

-   - Чому дракон впевнений, що й самого набожного пустельника бог покладе на жорна?

        - Чому князя так занепокоїло, що пустельник давав читати Бібілію та Євангеліє?

-        - Чому, за словами князя, дракон був зіпсований?

-         - У чому полягає небезпека зіпсованих драконів з ВЕЛИКОЮ головою? 

(Добрий освічений дракон – це шлях до «геть з князями»)

-     - Чому поезії дракона мають мінорний настрій і трагічний фінал?

- Чому дракон не хоче помирати?

-         Чому дракон міг би віддати життя й піти на муки за учителя-пустельника, а за князя - ні?

-        - Чому саме добром вирішив схилити до герцю князь дракона?

-         - Чому пустельник жалкував, що вивчив дракона? 

Поясніть цитату: «…народженому в темряві і помирати в темряві легше, а кому вдалося хоч промінчик світла уздріти, смерть йому в тисячу разів страшніша»

-         Чому пустельник не підтримав поривання дракона померти за князя й Люботин? 

Чому «життя володаря не варте й одного рядка поета»?

-         - Чому, на думку пустельника, дракона врятують крила? Розкрийте авторську алегорію: крила, злетіти, побудуйте асоціативний ланцюжок.

-         - Чому дракон не хоче йти від людей? 

(«Я пишу для них (людей)»)

-         - Чому воєвода не зрадів дипломатичній перемозі князя над драконом? Поясніть метаморфозу, що відбувається з драконом  

(«Бо ви за цей час мені стільки про нього наговорили доброго, що…шкода хлопця»)

-         - Чи відчуває провину князь за вбивство дракона?

 - Які аргументи на свою користь наводить? 

- Навіщо князь виправдовується перед собою?

-      - Чому князівна Настасія не розгледіла в драконові дракона?

         - Чому князівна сприймала дракона великим-великим метеликом?

-         - Чому після розмови з Настунею про поезію, дракон розуміє: «Видно, я недаремно жив. Хоч щось зостанеться»

- Який слід залишить дракон?

  - Чому автор трансформує вірші дракона у пісні? 

(Пісня – душа народу)

-         Чому пояснення драконом причини навколишньої брехні не переконало дівчину? Поясніть її бачення проблеми: «Або якби князь був князем…І я – сама собою…І всі люди – людьми…А не драконами?

- Хто ж такий дракон? 

- Хто ж така людина? 

-         - Чому автор влаштовує зустріч дракона й таємного радника? 

(Виникає асоціативний ланцюжок)

ІНСТРУКЦІЇ – РЕГЛАМЕНТ – РАМКИ

⇓

ТОТАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

-       - Чому таємний радник забороняє драконові літати? 

Розкрийте авторську алегорію: «…подивиться 

котрийсь 

та й собі, чого доброго, злетіти захоче…»

- Що означає слово «злетіти»? 

(Піднятися над юрбою, брехнею, «кумедією»)

-       - Чому таємного радника не влаштовує пан Лаврін як претендент на престол? 

(«Більшу частину життя пробув за межами краю. Хто й зна, які там вітри в голові унього?») Розкрийте алегорію слова «вітри».

-       - Чому за співпрацю таємний радник обіцяв зберегти рукописи дракона, але, зрозуміло, авторство залишити таємницею? Поясніть цитату: «Бо одна річ убити дракона, а зовсім інша - поета…»

-       - Чому дракон не розчавив, неначе хробака, за погрози таємного радника? 

(«Бо ви ж жива істота») 

- Чому не людина, а істота?

-       

Чому дракон не боявся цього разу виходити на герць? 

( «Вдячний долі, що дала мені хоча б у останній день відчути себе людиною…»)

-       

Чому панові Лавріну не вдалося вбити дракона? 

(В очах драконових він бачив людину)

       

Чому це право автор віддає молодому джурі?

      

Чому так важко на землі знайти місце для дракона?

       

- Чи можливо знищити дракона?

Структурно-логічна схеми

СЛС

Розкриваємо протиставлення

крила дракона    -   безкрилість князя

Дракон  - поет -крила-політ-воля - життя

              Князь - володар - закон - приземленість - рамки - дрімота   

Літературні алюзії

Цитата	Літературні алюзії
«Але ж вашого меча освячено в Єрусалимі…То правда, але олне битися з  сарацинами, а друге – здраконом...» «Отож-то. У нього був меч Вілодан.»	Героїчний французький епос «Пісня про Роланда»
«Раптом на купі каміння при дорозі уздріли якусь стару бабу. Довгий кривий ніс звисав над губами  темне обличчя, з якого стирчали дрібні кущики сивого волосся, було потворне й схоже на голову  крука.»	Народна казка про Бабу Ягу
«Завтра я сховаю доньку, щоб її ніхто не бачив. Оголошу, що ти її вкрав…Ви от роздобудьте десь кілька возів кісток та перед печерою висипте»	Міфи, казки та легенди   про викрадення драконом князівни або принесення дівчини у жертву страховиську
«…Ви от… вибачайте, як вас величати? – Називайте Грицьком…»	Пісня Марусі Чурай     «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці…»
«У тебе ж крила!.. Злети у небо, тільки подалі від ненаситної юрби…»	Ш. Бодлер «Альбатрос»,             Р. Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон», міф про Дедала й Ікара
«Де взяти ще стільки драконів, аби кожен з нас мав, кого розіп’ясти? Де взяти скільки іуд, аби мали на кого перекласти провину.» «В моїй душі хтось посадив осику…Невже до мене  Юда йде, Щоби повіситись в мені?»	Євангеліє
«…драконове око, наче маленьке озерце, дивилося  на нього таким розумним поглядом, і в оці блищала сльоза…», «Він (князь) нічого не говорив, тільки сумно дивився, і велика сльоза бриніла у нього на віях…»	Ф. Достоєвський  «Брати Карамазови»
«А світ цей жорстокий такий і шалений – Суть черви во чревію і гризь щоденна»	Ш. Бодлер «Падло»
«Але тепер ваш образ, Панно світла, Як промінь, що крізь ночі проникає, Мені в очах притьмарених заквітнув. І про щасливу днину пригадає,  Коли були ми тільки вдвох на світі. Тепер я сам. Молюся і згасаю.»	П. Тичина «О, панно Інно, панно Інно!»
«Дракон важко падає, голова його гупає об землю, і чи то причулося лицарю, чи й справді долинуло: «Дякую»»	А. Островский «Бесприданница»